З 2012 року Свято-Михайлівський храм та Києво-Святошинська районна гімназія у місті Боярка ведуть плідну співпрацю у напрямку морального та духовного виховання майбутнього покоління. Відповідно до навчального плану гімназії, ієромонахом Флавіаном, кліриком Свято-Михайлівської церкви викладається курс християнської етики. Данний курс допомагає сучасному молодому поколінню здобути основи моралі та духовності, що є складовою частиною становлення особистості. У 2013 році гімназія була нагороджена високою нагородою Української Православної Церкви – Орденом “Преподобного Нестора Літописця – III ступеня”

Сушко Світлана Миколаївна, директор Києво-Святошинської  районної класичної гімназіі: “Місце і роль курсу  «Основи християнської етики» в системі гімназійної освіти»

sushko

Навчальний план гімназії наповнений, а можна сказати, що і переповнений великою кількістю навчальних предметів. Кожен предмет сприяє навчанню і вихованню гімназиста. Здавалося б, чого ще не вистачає для того, щоб випускати з гімназії добре освічену, духовно розвинену і всебічно ерудовану сучасну молоду людину? Це питання давно турбувало нас, творчих педагогів гімназії. Міркуючи над ним, ми дійшли простого висновку – не вистачає міцного фундаменту, на якому кожен гімназист вибудував би власну систему знань, переконань та досвіду. Таким фундаментом для формування світогляду сучасної молодої людини має бути предмет, який пояснив би саму основу Життя, суть Світу, ціннісні орієнтири, які ведуть людину шляхом пізнання Істини, Добра,Краси. Саме таким предметом є курс «Основи християнської етики». Як відзначено у пояснювальній записці до курсу, це дисципліна християнсько – світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, яка вибудовується, як фундамент буттєвих цінностей сучаса поліконфесійному українському суспільстві.

Ми вважаємо, що викладання такого предмету необхідне в школі і програма, за якою цей курс викладається, відповідає всім вимогам, але виникає проблема з кадровим забезпеченням. Я маю на увазі те, що звичайний педагог, не маючи спеціальної підготовки, не може на високому рівні його викладати, а тому може виникнути загроза перетворення цієї гарної справи у чергову формальність і у дітей може сформуватись ілюзія,що це ще один непотрібний предмет, яких, до речі, в системі загальної середньої освіти і так вистачає. У вирішенні цієї проблеми нашій гімназії повезло, тому що «Основи християнської етики» у нас читає справжній священник, ієромонах Флавіан (Гоженко). Шкода, що служба в церкві не дає йому можливості викладати в усіх класах, але нам вдалося так побудувати нашу співпрацю, що прослухати курс мають можливість всі учні 1(5), 3(7) та 6(10) класів, тобто, по черзі кожна дитина «проходить» через нього в молодшому (якщо так можна назвати учнів 1-х гімназійних класів), середньому та старшому шкільному віці. Майже всі у гімназії переконані: в нашому нестабільному і,на жаль, ще не зовсім високоморальному  українському соціумі просто необхідно допомогти батькам, зайнятим щоденним добуванням «хліба насущного», виховати дитину в дусі загально цивілізаційних цінностей. Ми задоволені, що Господь допоміг нам,вчителям гімназії, зрозуміти це, можливо, раніше , ніж іншим. Слава Богу за все!

ієромонах Флавіан (Гоженко),
викладач Києво-Святошинської  районної класичної гімназіі
:
“Місце і роль курсу  «Основи християнської етики»
в сучасній системі освіти України” 

В даний час в нашій державі ведеться законодавча робота по реформуванню системи освіти. Православні християни, як і люди інших віросповідань та переконань не можуть сьогодні залишатися безучасними до тих змін які відбуваються, оскільки вони напряму стосуються наших дітей. Доля української школи не може вирішуватися тільки чиновниками. Будучи також суспільним інститутом, школа повинна реформуватися з врахуванням побажань  простих громадян. Розуміючи всю важливість піднятого питання для майбутнього нашого народу, Українська Православна Церква не вважає для себе можливим залишатися в стороні при його обговоренні.

DSC_6789

Значимість системи освіти для суспільного життя важко переоцінити. Наряду з сім’єю, вірою, засобами масової інформації школа оказує міцний вплив на молоде покоління, формуючи його світогляд. Якщо сьогодні наша країна проголошує курс на стабільний політичний і соціально-економічний розвиток, то необхідно розуміти,, що він неможливий без освіти та  виховання підростаючого покоління в дусі високої моралі . Тому в системі освіти мають бути присутні не тільки учбові, але й виховні дисципліни, основною ціллю яких було б формування духовно здорової особистості, яка любить свою Батьківщину, яка знає та цінує її культуру та історію.

DSC_7661

В ході оновлення вітчизняної системи освіти ми повинні залучити весь скарб національної традиції. Звичайно важливу роль повинні грати скарби української культури і культурні традиції Русі. Не останнє значення для системи освіти має спадок православної Церкви. На прикладі практики викладання курсу «Основ християнської етики» в районній гімназії міста Боярки з впевненістю можна свідчити про позитивний вплив курсу. Тільки глибоке та живе знайомство з рідною релігією вчить юного громадянина доброму відношенню до представників інших віросповідань та національностей. Більш того через курс «Основ християнської етики» успішно прививається доброзичливе ставлення до людей іншого світогляду з використанням аргументів, присутніх у кожній релігії. Крім того, діти з релігійних віруючих сімей не повинні бути позбавлені можливості вивчення своєї релігійної традиції, до якої вони належать. В сьогоднішніх умовах реалізація такого права можлива тільки тоді, коли викладання курсу духовно-морального змісту буде проходити у державній загальноосвітній школі, оскільки вона є єдиним загальнодоступним учбовим закладом в Україні. Це не скільки не йде в розріз з принципом світськості держави і системи освіти. Свідоцтвом цього служить багатий досвід багатьох європейських країн, в котрих учні без всяких перепон навчаються своїй релігійній традиціі в рамках державної системи освіти.

Духовний стан сучасної молоді залишається актуальним для всіх християн. Серед головних причин демографічної кризи потрібно відмітити не лише бідність та соціальні проблеми. Вона визвана відхиленнями від ідеалів святості сімейного життя та чистоти відношень між чоловіком та жінкою. «Життя людини не залежить від багатства її володінь» так говориться у Євангелії від Луки. У нашій країні проводиться велика робота для створення духовної культури. Створюються фільми, готуються викладачі, друкується література, відкриваються клуби християнської молоді, православні асоціації студентів, недільні школи, проводяться різноманітні конференції та фестивалі.

DSC_6802

Церква, школа, бізнес та все суспільство України об’єднують свої зусилля для захисту молоді. Створюється механізм для рішення та профілактики таких проблем, як безпризорність, наркоманія, алкоголізм, дитяча приступність, розпад молодої сімї, бездітні шлюби, небажання захищати Батьківщину. Погано не те, що молодь створює дім, має бажання зробити, утримувати сімю, а погано те, що дуже часто її рухливим механізмом стає егоїзм, відсутність любові, бажання примітивних земних задоволень.

Інколи чуєш розмови, роздуми на тему: хто займається в нашій країні питанням духовного здоров’я – Церква чи Держава? Відповідь може бути така : Богу-Богове, а кесарю-кесарево. Духовне здоров’я людей України – це насамперед діло Церкви. Обов’язок Церкви – підготувати людей до життя у раю, обов’язок держави – зробити все так, щоб життя на землі не перетворювалось на пекло.

Сьогодні наше суспільство потребує духовної культури. Всі ми бачимо,як негативні процеси виховання та освіти впливають на підростаюче покоління, починаючи з найнижчих сходинок. Усі схвильовані сучасним положенням та станом нашого суспільства. Тому всі християни виступають з різними інноваціями до покращення ситуації. Всі ці інновації необхідно втілювати у життя. У багатьох сферах ми йдемо невідомими нам шляхами. Дуже важливо використовувати набутий досвід і нашої церкви і нашої держави, досвід інших держав,церков. Але всі ми розуміємо і те, що той чи інший досвід  іншої держави, іншої епохи неможливо перенести повністю у наше сучасне життя.

Необхідно досліджувати, розуміти настрій суспільства. І виходячи з цього планувати роботу саме з нашою молоддю, в нашій ситуації та епосі, враховувати економічну, духовну, політичну складову. Розвиток нашої держави неможливий без укріплення духовного початку суспільного життя. І це важливо. Як визначає історія, що лідерами у світі є ті держави,які мають продуктивну загальнонаціональну стратегію, що заснована на духовній культурі. У становленні духовної культури величезна роль належить Церкві. Вона за своїм призначенням повинна давати освіту людям у високому значенні, згідно з апостольськими словами, світло Христово просвітить усіх.

Християнська культура повинна нести не поверхневу освіту, а освіту яка проникає від розуму до серця. Її ціллю повинно стати звернення уваги дітей до Батьківщини, до її культурно-історичним, культурним і духовним цінностям.

Умови, у яких живе сучасна молодь складні та противорічні. При великих швидкостях та об’ємі інформації молода людина має ризик не побачити головного – служіння Батьківщині. і мова вже іде не про зовнішні прояви, а про глибинні цінності, які стосуються життя в цілому. При таких умовах виховна місія  повинна складатися з того, щоб допомогти молоді не звернути зі шляху, вірно обрати пріоритети, виховати відповідальність та патріотизм.

  IMG_8108111111

веб сайт гімназії: www.gymnasium-boyarka.in.ua

Один коментар на “

  1. Боляче читати, що сучасний вчитель звертається до релігії як основи розвитку духовності учнів. Дивно, що представник церкви є головуючий в розвитку світогляду дитини.
    Питання до педагогічного складу: “Чим відрізняється наука від релігії?”. От і відповідь: “Вчитель носій наукових знань, які розкривають закономірності утворень усіх природних явищ, серед яких і причино-наслідкові зв’язки утворення як соціальної зрілості ще в шкільному віці, так і асоціальної поведінки”.
    Все починається з матері! А ось такого терміну як “материнська комунікація” на відповідність хорошої матері чи навпаки, нажаль вчителі і не поставили для себе як практично важливу і науково необхідну для дослідження.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.